Життя моє було

Життя моє було пустою площиною -- Я мав лупать скалу під сонцем, що сія, Під краплями дощу і лютою зимою -- Так жили тисячі таких самих як я. Запізно зрозумів, що слави нам не буде, Лиш буде рай тому, хто наш сей труд відняв, І всі ми згинем тут, і посміються люди, Що дурнями тягли, а мудрий поганяв. (По мотивам "Каменярі", І. Я. Франко)