Poema

А небо дихало дощем, Ділилось сльозами утрат, Бо скільки гинуло щодень: Це був товариш, друг чи брат? А небо дихало дощем, Зливалось ріками тривог, І не злічити тисяч душ, Які пішли до тебе Бог. А небо дихало дощем, Впадало в стрімкий океан, І скільки в нім було журби, Сердець, просякнутих до ран. А небо дихало дощем, Змивало шрамів глибину, Це був вже сон чи справжній день? Скажи мені чи я живу ???