Saltar al contenido

LiteraturaPoema

Не йди

І Чому ти прийшла саме цієї ночі Безмежно далекої від зірок? Сидиш та пильно дивишся в очі, Бажаєш лишитись, знов почати виток Ти неймовірна в нічному сяйві, З тобою я ладен забути про все Але тепер усі зізнання зайві І сьогодні я повинен відпустити тебе Можливо ти і лишишся сьогодні, Та завтра напевно підеш назавжди Серця коханців емоцій повні, Та тільки кохання минули дні Якби ти знала як я втомився Від всієї правди і всього що було! Нам терміново треба зупинитись, Припинити топтати босими ногами скло Нам більш немає за що триматись, Крім кохання у нас нічого нема І неважливо що може статись Я вірю, що все це було недарма Давай скінчимо все прямо зараз Так буде краще мені і тобі Лишимо усі почуття і образи Забудь про мене назавжди і просто йди II Раптом стало все нестерпним Завтра можна буде знову боротися Ще раз почути її подих теплий Втрачати розум від кожного дотику Не йди, не йди, ми вмираємо в муках і живемо в муках Не йди, не йди, бо що тоді в мене лишиться? Не йди, я не витримаю розлуки Залиш мені ще іскорку вічності! Ти обернулася і щось всередині зайнялось Нестримна моя пристрасть знов у тобі обізвалась Твоє обличчя спалахнуло полум’ям шаленим І зірвавши з себе одяг ти мовчки кинулась на мене…

Comentarios