СУМ...

Сум... Я в темноті не можу спати, Думки мені заснути не дають, Крізь морок ночі до зірок далеких, До мрій нездійснених вони мене ведуть. А я все очі закриваю І хочу я поринути в нічне життя, Та сон не йде до мене,відчуваю, Лиш чути серця голосне биття. Ця тиша ночі зовсім не лякає, Бо вже привикла бути я сама, Ось тільки біль в душі я почуваю Й чомусь так гірко пишу ці слова. А за вікном стає світліше І забуваю я думки сумні. Лежу і, знову , слухаючи тишу, Я забуваюсь у чарівнім сні...