Poema

Горять свічки… Ступає на поріг Сп’янілий вечір з ароматом кави, А за вікном мороз, гульвіса-сніг, Та ми удвох, і нам немає справи, До їх забав, і їх вчорашніх снів, Ми мовчимо , ми скинули одежі, Обридлі маски, сум, потворний гнів Ми подолали відстані і межі, Ми розгубили час і простір. Ми самі В своєму домі, на своїй планеті, В своїй любові. Голосно-німі У дивнім і химернім менуеті Кружляєм, сидячи в обіймах. Жаль, Та все ж замріяні октави погасить час, А стомлений скрипаль доп’є до дна Гарячий вечір з ароматом кави. 28.02.11.