Щастя

Що найбільше багатство, найвище добро у житті, Ніж зіниці дітей, у майбутнє вузенький місточок? Що є більшим од дива дитячої радості, і Коли крихітні пальчики вас відпускати не хочуть?.. А обійми дитячі – це впевненість: все ж недарма! Милі очка зігріють до сліз, це віконця едему. Коли поруч із нами дитячого світу нема – Чи тоді ми великі, дорослі, хіба ми ростемо? Сотворити маленьке життя – от задача яка; Не придумало небо для смертних гарнішого вчинку. …А колись, може скоро, народиться й в мене донька, Усміхаючись мамі і сонцю, маленька людинка…