Saltar al contenido

LiteraturaPoema

Не спинятись

Не спинятись , йти до мети І так надто довго терпіли В руках ясна сталь Та крові не стане більше Роздерти і розірвати Тих хто на нас кидаються псами Звільнити і врятувати Тих хто ще радий променям сонця І разом з дощем піде наш гнів Потоком пінистим змиє ту погань І ясним вогнем в ночі запалають Їх храми брехні і вони це знають Нехай горить і сяє в пітьмі Та пам’ять тяжка най не зникає Душі мільйонів на цілій землі Що так й не знайшли дороги до дому
14.07.2012

Comentarios