Ангел

Самотній ангел вигнаний із неба, Приречений блукати між людьми. Він вигнаний із раю та із пекла Із світу духів в нижній світ Жорстоко й назавжди. Коли він падав,то поранив крила, і пір'я розлетілось по землі..... А там,де пролилася кров, Виросли новічудові квіти..... Чому потрібно ще йому радіти? Він ходить по землі,він серед нас. До крові позбивавши ноги, До болю закусивши губи, Ховаючись від холоду, Від вітру,звірів і людських злих язиків. Із болем в серці і з сумом на душі Чекає,що зміцніють крила, І аж тоді у небо полетить.....