Saltar al contenido

LiteraturaPoema

Поцілунок

Вуста зімкнулись у цілунку, І зупинився час на мить, І стали їм всі не потрібні, Так швидко час уже летить. Для них то поцілунок долі, Що поєднає їх навік, І не забудеться ніколи, Той дотик до її повік. Він доторкнеться її ніжно, Рукою до її щоки, І дасть вона йому усмішку, Торкаючись його руки. Нічого так йому й не скаже, Вона лиш тихо промовчить, Та очі її все розкажуть, Про те що відчуває у цю мить. Про те що щиро так кохає, Не дивлячись що час спливає, І нізащо його не зрадить, Їй байдуже що іншу пригортає. Її думки заполонив, Лиш спогад про один цілунок, Що був обіцяний для неї, Як найдорожчий подарунок. Для серця він їй дорогий, І не забудуться ніколи, Його вуста, такі солодкі, Що є частиною всіх мрій. Минають дні, минають ночі, Сердечко лиш її тріпоче, Коли згадає той цілунок, Її найкращий подарунок...

Comentarios