В її очах...

В ïï очах, якась незрима сила, вона, ввесь час манить-манить мене, думки моï, усі заполонила, а від думок тих в грудях аж пече. А те тепло, що в грудях концентрую, то найщиріші в світі почуття, коли вона є поряд, я радію, як не зі мною, то сумую я... У неï, посмішка, світліша за все в світло, я б милувався нею, день і ніч і не важливо те, що згодом я осліпну, для неï, можна знехтувати всім) Pavlo ^-^ Bodnar