Кожен з нас має перед себе лабіринт, що його проходять ті, кому цікаво побачити тебе неозброєним. Тільки от мій лабіринт підозріло схожий на концентричні кола. Кон центричні. Скон…
Obras
Exposición- Спекотно від думок. / Молочне світло поглинає простір. / Тихо. Німота. Без слів і поки що паперу та чорнил. / Повітря тремтить в передчутті бурі. / Нейрони, кривим танком закручую…
- Роль перша. Здобич. / Обожнюю темряву. Поклонятися їй. На кожну хвилину вологої чорноти припадає мій культ. Тільки я. Тільки жертовний камінь поміж нескінчених вод Тіамат. Вони мі…
- Я дуже довго не могла звикнути до його сміху. Сміючись Оскар скидався на людину, що занадто довго була під водою і нарешті випірнула на поверхню. Здавалось, що він задихається, ха…
- - Ти ж мене знаєш ,, я за свої слова відповідаю . Це золота трава немає що й думати . Потім спробуєш сам все дізнаєшся , - сказав один чоловік середніх літ іншому . / - Ох , ну як…
- Я вимолив у духів амнезію для нашої долі. Вони зіткали її з орбіти Немезиди, котра палатиме в очах мерців квітами зла, прокладаючи до мене шлях очищення. / Шляху білих снів. / Тем…
- Хант сидел в кресле-каталке лицом к двери и чистил ружье. За окном выла снежная волчица, наметая призрачными лапами снег на охотничий домик. Деревья шумели, хрустели деревянными к…
- Гранатово-красное солнце осветило покорные пески Аргизы, упало на хрупкие плечи Атона и устремились, вдаль, к городу. Мальчик посмотрел в открытую пасть обрыва, поспешно вытер сле…
- #Bergino_Ta. № 580 / Дзвінок / Як то кажуть в нас на районі « Або ти йдеш вперед, або ти просто стоїш на місці». Такі дебільні фразочки можна було почути скрізь: то біля ставка, д…
- Він прийшов із снігом. / Без тіла. Лише тінь нагадувала про його існування. / Дикий звір. Неконтрольований гнів замість серця, що залитий у срібну чашу. / Він прийшов із світлом.…
- Глава 1. / Грубер ехал в трамвае, спрятавшись от окружающего мира в музыку, громыхающую в наушниках. Усталость сжигала мозг, он старался отстраниться от мыслей, но они продолжали…
- Ищу друга. Тот момент, когда песня невольно посещает кулуары уставшего разума с завидной частотой по нескольку раз на дню, с перерывами на перекур, завтрак, обед, ужин, утренний к…
- Заплющ очі. На мить, темрява поглинула тебе. Ти відчуваєш її присутність у голові. Вона лоскочить твій розум буремними думками, не дозволяючи тілу застигнути восковою свічкою. Ніс…
- Що таке некстмодернізм ? Це питання мені задають часто. Даю відповідь : / Некстмодернізм в моїй творчості виник на основі таких ознак модернізму як соціальне бунтарство, обстоюван…
- - Вот и все, а ты боялась. Только юбочка помялась, - улыбнувшись, сказала старуха Ильде и серьезно посмотрела на Блакиту. Та неторопливо вылезла на высокую лавку и с боязнью стала…
- Чи мають історії тенденцію закінчуватись? Як знати, де варто поставити крапку? Чи можна бути певним, що наступна фраза не є просто вставним зворотом, котрий виділяється комами? /…
- Давай ти мене не спитаєш де була до ранку. / Не буду цікавитись чиї ти носиш парфуми. / Будь ласка, давай не шукатимем слів до останку. / Не кидатимем одне в одного спогадів струм…
- Я в Смерть бывал мучительно влюблён, — / Когда во мраке слышал это пенье, / Я даровал ей тысячи имён, / Стихи о ней слагая в упоенье. / Джон Китс / Планета згасла і маленький прин…
- 25. 05. 2012. Вирізка з мого щоденника. / Ця медитація не була схожа на всі попередні. В кімнаті було прохолодно, залишки теплоти плавали маленькими острівцями, які інколи випадко…
- Дзвінок / Як то кажуть в нас на районі « Або ти йдеш вперед, або ти просто стоїш на місці». Такі дебільні фразочки можна було почути скрізь: то біля ставка, де гуляли обдерті поко…
- Інколи, світ може існувати у просторі семи літер. Інколи, у числах від одного до дев’яти. / Невідомий. / Нині ранок розпочався із чаю. Кава зрадила чорними гіркими сльозами. А мал…
- -Ай поп твою мать. - Казав бобер, коли йому тріснули зуби. / Сонце сяйло як мудак, а я йшов собі навпростець. Йшов гордо, як парубок моторний, як капітан свого судна, як красивий…
- - Это не я, оно само, - сказала девочка, топнула ногой и побежала к васильковому полю. Ветер завивал ее рыжие волосы в кудри, а ее босые ноги тонкой бороздой разделяли синие цветы…
- Она сидела в уголке, обхватив колени руками, пытаясь дышать тихо-тихо, чтобы не быть услышанной. Темнота скрывала ее худенькое тельце, и ей казалось, что она плотная, как одеяло,…
