Цілуй, а не клянись мені! Не вірю я в слова зрадні! Слова солодкі, – та хотів Я б поцілунків замість слів: Я маю їх, то й вірю їм; А слово?.. слово – порох, дим! Клянись, клянись, кохана, знов! На слово вірить я готов! Схилю голівоньку свою До тебе – й вірю, що в раю. Я вірю, мила, вірю знов, Що більш ніж вічна ця любов! Г.Гейне