Хочеться випити кави…
Не просто кави, а чорної, із гіркотою,
І трохи солі, і приправи,
І наодинці — бо хочеться спокою…
Під дощ мінорних нот,
Скраєчку листопадних днів,
Писати щось в блокнот
З історій думок й самотніх снів.
Хочеться кави із твоїх вуст,
Із твоїх долонь — і таке тепле тепло…
Щоб втрачати осінній глузд,
І залишки сонця, і тихе небо…
В твоїх таких близьких
І таких далеких очах…
Дощ навіть надворі стих,
Зупинив свій депресивний плач.
Хоч стріляй у голову впритик…
Як хочеться кави і трохи книг,
Вечірніх розмов, таких довгих і ніжних,
До яких я уже навіть звик…
Все-таки дощ дійсно надворі стих…
2026.


















