Мого життя мереживо прозоре

Мого життя мереживо прозоре Переплелося з краєм назавжди З тим краєм, де синіє море Й ніколи не витає горе І радість йому каже: "Підожди!" Це край, де неба синього торкають Зеленії ліси Карпат, Де веселкові барви грають Й веселії птахи співають Там, на луках. Справжнісінький парад! Це край, прикрашений квітками Й блакитним відблиском води, Земля там зеленіє килимами І край увесь заквітчений садами, А журавлина пісня лине лиш туди. У тому краї поселилася навіки Прадавня пісня українського буття. Блакитними стрічками течуть ріки І, омиваючи землі повіки, Пробуджують щораз нове життя. Цей край пустив глибокеє коріння В духовне джерело мого життя, І серця радісне моління, Природи рук оце творіння У ріднім краї вже не знайдуть вороття.