Vers

Відлунням гір нехай прийде любов, Тоді уже нікуди не сховатись, Хай б'ється серце... все частіше знов, Стрибнувши в прірву, вже нічого не злякатись... Здійматись до немислимих вершин, Наповнюючи думки, серце, скроні... Відчути коливання бурі й хвиль, І впасти як сніжинка на долоні.... Відкривши ще незвідані світи, Пливти вперед минувши перешкоди, І написати свій любовний твір, Любов, що не виходитиме з моди...