Напівзимнє*

Напівзимнє в душі засніжило, вкрило в серці електромережі. Від крихких пластівців оніміла до Твоїх воріт моя стежка. Неприручено кинулись птахою і лавиною з гірки скотилися, наче нас повторяючи знаково, як і ми у підніжжі розбилися. Мрії-мрії! Покірні і зра́дливі. Причаїлись - і тихо втекли, коли ми в перший сніг разом падали, і кохання своє відбули...