Константа

Ми так не любимо чекати, А потім питаємо, куди ж поспішали. Часто хочемо усе знати І щоб нас друзі ніколи не забували. Бажань, наче все більше, більше, Яке з них співпаде з новою можливістю? Хтось повторить аби не гірше. Іншим, найкращого – «лякають» сміливістю. Так, ми лишимось різними, Для когось час це гроші, явно не мій приклад. Тримати нерви залізними, Тобі філософія, не для мене виклад. І як би речі не мінялись, Залишиться константа в нашому погляді: Ті хто ще вчора спотикались, Можуть звинуватити нас у недогляді.