Мед світання

Медова патока край горизонту Заплетена між хмарами лозою винограду. Ще спалах, другий – й ранку в нагороду Світліє небо, меду того пристрасного радо Злизнувши сонячного. І гарЯче Ярило в безліч хвиль, хвилин пірнуло із безодні І засвітило море, геть незряче У мороці ночей. Прокинулось воно сьогодні, І діаманти сяяли у хвилях, Рукою щедрою розсипані, як в казці, Думки порочні і бажання змили У плоті сонячній, цнотливій, у вогненнім щасті. Цей ранок щедрий виноградом стиглим, Пахучим цвітом неймовірних квітів – снів пізнання Всю землю обгорнув, і теплі хвилі Вітали день прийдешній, що прокинувсь на світанні.