Vers

людині, з якою ми поїдемо в одну гарну країну. знаєш, в мене вже давно в голові бурлить ідея написати тобі вірша із солодкими словами, золотавими пахощами і жовтогарячим відтінком, опустошуючи чай чашками, я розповідатиму тобі свої плани, а ти якось ранком розбудиш мене сніданком. на столі стоятимуть тюльпани, і тони марихуани зникнуть з поля зору, як тільки з*явиться моя мама. а потім, ми почуємо ізнадвору, що там поселяються у вігвами. кардіограма мого серця покаже правду, ти будеш говорити лиш дієсловами, а я підкрадусь до тебе ззаду і дощ литиметься зливами. це все буде звучати як оркестр невмілого, та нам з тобою чудово, і дивлячись на фенікса спопелілого, я розумію, що ми нічого не зробили помилково.