Сірий бетон, високі будинки і теплі плечі / Жовте листя, прозорі садки, осінні втечі, / Таємна любов, морське узбережжя, кроки, / Холодний пісок, пронизливий вітер, дотик. / Осінь…
Alkotások
Kiállítás- Хлопчику,скільки ж люті ти ховаєш за своїми довгими віями, / Скільки болю у тебе в середині, / Чому тобі завжди зносить дах?! / Хто приходить до тебе у снах?! / Хлопчику, / твоя у…
- Осінь тишком заходить в кімнату, / обіймає мене за плече, / Жовте листя ховає правду, / Між будинками та по шосе. / Не дивись на моє лице,Рідний / на ньому не має ні каплі спокою,…
- Якщо «альфа» вже сказав, кажи і «бета». / Правда обернена за́вжди до нас гострим вістрям. / Коли самотність до виска підносить дуло пістолета – / Мовчи, не огризайся. Він заряджен…
- Прочитано стільки доріг навпростець, проїхано стільки душ, / Хочеться тихо забитися в кут й дати черепу трохи споко́ю. / На шляху до морів й океанів тихцем осягаю науку калюж, / Т…
- Я спокій знаходжу в далеких краях, / Від обіймів твоїх не залежу. / Бо ж як присягатися словом «твоя», / Якщо часом й сама вже собі не належу?
- Закінчилась гра під назвою "кохання", / Розпочалась гра під назвою "брехня", / Вітер відспівав оду стосункам, / Ніжність призначена іншим пестункам. / Жахлива правда з назвою "зра…
- Мене ніхто ніколи не кохав. / Все минало швидко, як дощ в спекотнє літо, / як поїзди які спішать до своїх перонів. / Як вітер пролітали поряд, крізь мене. / Залишали з розбитим се…
- Розчинити душу в аромат кориці, / Ще й додати спецій в почутті, / І вловити сонце прямо на обличчі, / Гостроту в пікантності знайти. / Зазирнути в небо, в хмарах неосяжне, / І вхо…
Аромат життя
Mila 1 2 - Не дивись мені в очі. / Тільки вони можуть розказати тобі правду. / як нестерпно боляче, як що ночі заламую пальці щоб тобі не писати. / Як при кожній зустрічі втрачаю голову, шал…
Залежність
Goldi 0 1 - Ти – грішник бурхливих днів, / Я – в’язень безсонних ночей. / Ти дивишся так, ніби вже зголоднів, / Твій погляд кричить – хочу ще. / Прокинеться новий світанок, / Ввімкнуться десь…
- Глазами можна улыбаться, / Скрывая в глубине тоску, / И верить важно, не сдаваться, / Соткав сюжеты на листку. / Вперед с надеждою по руку, / Свой путь с молитвой проложи, / И тол…
- Вуличок аромат, / Кава і шоколад, / Музики ремесло, / Терпке манить вино. / Вечору аромат, / Очі немов горять, / Серце в акордах нот, / Вулички...поворот.
- Схотіла їхати кудись, щоб дихати бензином. / Роблю з паперу кораблі і білі лімузини. / Поклала душу у валізу ,– щоб поїздом у гори; / Й букет з останніх помилок я пожбурнула вгору…
- Багатолезові свічки зірок / Врізались в серце‚ як німа безвихідь‚ / І потайки сурмили у ріжок‚ / Із глибини душі шукавши вихід‚ / Твої дурні думки і почуття. / Ти блазнювала перед…
- І заплакала мати, що немає вже хати, / І заплакала дочка, що немає садочка, / І заплакав синочок, що вже висох струмочок, / І заплакало серце, – сліз аж цеберце, / І заплакало сон…
- Акордами, струнами, нотами / Словами, піснями, сходами, / Думками, очима, пензлями, / Шляхами, руками, стержнями. / Творили, писали, римами, / Близькими словами, крилами, / Лунали…
- Ты жёлтое яблоко в моей белой ладони, / Я знаю, что сладкое и без червячков. / И как я завидую, что ты совершенно, / И так тороплюсь я лизнуть язычком. / О как соблазнителен твой…
Ты - яблоко
Nega 1 1 - Зачем нужна по правилам нам жизнь? / Ведь смерть всегда приходит к нам без правил. / И кто писал дурацкие уставы, / Что по-английски дурно уходить? / И почему мы так боимся жить /…
По-английски
Nega 1 1 - Кожа вдыхает цунами, / Крылья бьются об раны… / Все тюрьмы на ночь открыты / Ну, ж ты, входи, Лолита. / Там кто-то ласкает кожу, / И снова плачет безбожно, / Ведь целятся лишь хол…
- Слева у обочины…. Руки на коленях… / Кровью позолочено тело… Губы – мелом… / Бампер… Скалки…. Солнце…Взгляд больной собаки…. / Шок… Ни капли боли…Лишь движений знаки…. / Улыбнулас…
- Солнечные дети бликами на стенах. / На плечах, ладонях - светопоцелуи. / Плавится пространство, растекаясь лавой, / Кружится огнями, тлеет как полено. / Плачут воском окна, заискр…
- я видел мир незрячими глазами, / я чувствовал его стальную неизменность, / и сквозь туман шагая в неизбежность, / я ощущал незыблемость ногами. / но мне хотелось верить в перемены…
- как стёршаяся медь моя немая кожа. / мне в дверь стучит рассвет, - никто открыть не может. / я ем кусочки стёкол, таблетки нафталина, / и вызываю боль, - она меня забыла... / вдру…
