Il lessico dell’arte spiegato in modo semplice: composizione, prospettiva, texture, contrasto e altro.
23 voci
Termine dell’arte
А́вторська глухота́ — стилістичні або фактичні помилки у творі, не помічені автором. Термін запроваджений Максимом Горьким. Російський поет, критик О. Ізмайлов такого типу помилки фігурально називав «плямами на сонці».
Termine dell’arte
Алего́рія (дав.-гр. αλληγορία — іносказання) — спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями, з характерними ознаками приховуваного.
Termine dell’arte
Ампліфікація-це нагромадження епітетів, порівнянь, і взагалі однорідних членів речення. Приклад: Навалом сипали непотріб, Насипав, сам не знав коли Мечі, шоломи, арфи,котрі Твоєю славою були!
Termine dell’arte
Амфіболія (у логіці) — хиба, яка постає у випадку використання речень із неоднозначною граматичною структурою. У мовознавстві — те саме, що синтаксична неоднозначність. Наприклад: Продається собака. Невибаглива щодо їжі. Дуже любить дітей.
Termine dell’arte
Анаколу́ф (дав.-гр. ανακόλουθον ‘непослідовний, неузгоджений’) — синтаксична конструкція, що не відповідає загальноприйнятим нормам, полягає в граматичній неузгодженості членів речення.
Termine dell’arte
Ана́фора (грец. αναφορα — виділення) — єдинопочаток; одна із стилістичних фігур; вживаний на початку віршових рядків звуковий, лексичний повтор чи повторення протягом цілого твору або його частини синтаксичних, строфічних структур.
Termine dell’arte
Асонанс - це повтор у реченні , строфі чи абзаці однакових голосних. Приклад : Осінній день, осінній день, осінній! О синій день, о синій день, о синій! Осанна осені, о сум! Осанна. Невже це осінь, осінь, о! — та сама. ( Л. Костенко)
Termine dell’arte
Гіпе́рбола (грец. hyperbole — перебільшення) — вид тропа. Стилістична фігура явного і навмисного перебільшення для посилення виразності і підкреслення сказаної думки.
Termine dell’arte
Епі́тет (грец. ἐπίθετον — «прикладений, доданий») — визначення при слові, що впливає на його виразність.
Termine dell’arte
Епі́фора (грец. epiphorá — перенесення, повторення) — стилістична фігура, протилежна анафорі, повторення однакових слів, звукових сполучень, словосполучень наприкінці віршових рядків, строф у великих поетичних творах (в романі у віршах), фраз — у прозі чи драмі.
Termine dell’arte
Катахреза (грец. κατάχρησις — зловживання) — різновид гіперболічної метафори, в якій сполучаються слова, логічно між собою не узгоджені («червоне чорнило», «пекучий лід» тощо).
Termine dell’arte
Cкорочено від англ. costume play - «костюмована гра». У своїх проявах має багато спільного з театральними виставами та полягає у відображенні в режимі реального часу певних відомих персонажів.
Termine dell’arte
О принесіть як не надію, То крихту рідної землі: Я притулю до уст її І так застигну, так зомлію (О. Олесь)
Termine dell’arte
це складний, але дуже цікавий жанр фотографії, яка дає широкий простір для творчості та дозволяє нам побачити те, що ми не помічаємо в звичайному житті, переміститися у дивовижний світ комах і квітів.
Termine dell’arte
Мета́фора (грец. metaphora — перенесення) — один із основних тропів поетичного мовлення. У метафорі певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю.
Termine dell’arte
Метонімія (грец. μετωνυμία — перейменування) — це слово, значення якого переноситься на найменування іншого предмета, пов'язаного з властивим для даного слова предметом за своєю природою. Наприклад, такий вислів, як «весь театр аплодував», містить у собі метонімію, виражену словом «театр».
Termine dell’arte
Оксюморон, або оксиморон (грец. οξύμωρον - нісенітниця), - це стилістична фігура, що полягає у зведенні слів або словосполучень, значення яких взаємовиключає одне одного, створюючи ефект смислового парадоксу. Наприклад: "На нашій - не своїй землі" (Т. Шевченко); "довго тягтиметься мить" (Є.
Termine dell’arte
Ри́ма (грец. rhýthmos — мірність, сумірність, узгодженість) — співзвуччя закінчень у суміжних та близько розташованих словах, які можуть бути на місці клаузул або перебувати в середині віршового рядка.
Termine dell’arte
Сине́кдоха (грец. Συνεκδοχή — співвіднесення) — один із засобів увиразнення поетичного мовлення, різновид метонімії. Синекдоха заснована на кількісному зіставленні предметів та явищ.
Termine dell’arte
Солеци́зм (дав.-гр. σολοικισμός від назви д.-гр. міста Σόλοι Соли) — синтаксична помилка, неправильний граматичний зворот, що не порушує змісту висловлювання, наприклад: «скільки годин?» (замість «котра година?»).
Termine dell’arte
Строфа — це група віршованих рядків, об'єднаних одною думкою, інтонацією, порядком римування і відокремлена від суміжних віршових сполук великою паузою.
Termine dell’arte
Тріолет – це строфа старофранцузького походження, що по суті являє собою закінчений вірш. Він виник у середньовічній французькій поезії, прижився в інших європейських літературах. В українській версифікаційній практиці з'являється епізодично. Тріолет (італ.
Termine dell’arte
Троп (грец. τρόπος — «зворот») — слово, вживане в переносному значенні для характеристики будь-якого явища за допомогою вторинних смислових значень, актуалізації його «внутрішньої форми» (Олександр Потебня). Найпростіший приклад тропа — порівняння: Неначе цвяшок в серце вбитий, Оту Марину я ношу.
