НЕ ПЛАЧТЕ, МАМО__(Мирослава Гордєєва-Мельник) - МІРА (Героям Крут) _____________Нас тут триста, як скло, _____________Товариства лягло. _______________________Тарас Шевченко Тихо падає сніг. Гулко капає кров Десь з-під серця, що в холод закуте. Не жалію я, мамо, що вчора пішов В бій смертельний під станцію Крути. Я лежу на снігy, що червоним стає, Наче маки у нас на городі. Пам'ятаєте, мамо, дитинство моє?.. Ви співали мені про свободу! Перед смертю я згадував рідне село. В «Кобзарі» Ви узимку читали: "Нас тут триста, як скло, товариства лягло..." - Так, мов долю мою віщували. Я хотів нагадати чи Вам, чи coбi — Україна не втратила сили. Ми, віддавши себе у тяжкій 6opoтьбi, Порятуєм її від могили. Вибачайте мені. Я інакше не міг. Краще вмерти - та волю здобути.. На могилу мою тихо падає сніг. Мамо, мамо, не плачте, це – Крути!