Ти не чекай,що світ впаде до ніг, До нас усіх однаково байдужий Давно на сонну землю вечір ліг, І до світанку заспокоїв твою душу Ти не чекай, бо вічність – лише мить, Стоїть на місці лише в’язень смерті, Нізвідки і в нікуди все летить На гранях світу, сонним часом стертих…