(Вода і вітер) За рядком горів рядок В полум’ї вечірнього багаття Плакав тихо зів’ялий бузок, Новий ранок вваживши за щастя Ти лежала на мокрій землі, Потонувши в незвіданій мантрі Ледь виднілось в осінній імлі, Як все тліє в життєвому ватрі…