Ох, знову це суботнє прибирання... Сьогодні збираюсь викинути геть увесь непотріб зі свого великого дому, і зі свого понівеченого серця. Тішить бодай те, що я сьогодні зовсім сама. Можна бігати голяком по хаті, можна кривлятись, заглядаючи в дзеркало, можна навіть дістати трохи смородинового вина і вигадати собі якийсь ідеальний світ. Ех, скільки ж в мене сьогодні перспектив!.. Вже ліпше буду видаватися дурнуватою і схибленою кобітою з дивним почуттям гумору, аніж показуватиму комусь всі свої тривоги. Так щиро вчора реготала, коли отримала пропозицію руки і серця від ледь знайомога поляка... Таке враження, що в тій близькій Польщі не дівки, а щось таке незрозуміле... Казав мені колєга, що польки, здебільшого, живуть одним днем: сьогодні можна жити так, наче завтра станеться апокаліпсис. В особистому житті вони ласі на пригоди на свої пишні дупи, а якщо трапляється якийсь милий фацет, то їх абсолютно не ццікавить ні його минуле життя, ні його хвилювання і теперішній стан душі. Не знаю, наскільки це правда, але не один мислячий чоловік мені на цьому наголошував. Ех, думаю я, що здалося би трохи наших українських хлопів відправити за кордон. Нехай оцінять перспективу... Може, тоді почнуть цінувати дівчат, які не вештаються по дискотеках, не розсовують ноги перед першим-ліпшим пузом при грошах, а натомість готують вдома якесь повидло, сьорбають запашну каву чи липовий чай, читають книги і мають сформований світогляд (нехай вже і з подекуди дурнуватими принципами і звичками). Де ж ти є, мій принце на своїй роздовбаній білій автівці? Пригадую, як ти розповідав, що конче мусиш стати для мене повноцінним кавалєром, але таку далеку дорогу до мене не подолаєш на орендованому коні. Тож доведеться мордувати машину, яка, по суті, теж може слугувати конякою, бо їде 20 км/год Начувайся, мій принце, бо вискочу зараз заміж за якогось поляка, а ти кусатимеш лікті. Піду працювати викладачем, кину свою жрналістику і буду жити як в бозі за пазухою. Ех... Та знаю-знаю, не зроблю того ніколи. Терпляче чекаю на тебе. А якщо тебе раптом депортували? Або ти захворів (знаю, що маєш проблеми), або... ні, не думатиму про це зараз. Моя любов врятує тебе від усілякої гидоти, в якій би точці світу ти не був! Ну ось, лад в серці якось навела, тепер залишився будинок. Йду таки бігати голяком, лякати сусідів своїми музичними смаками і викидати непотріб