Справа досягнула свого піку. Суддя змучено провів хустинкою по спітнілому лобі. Здавалось це був малозначущий жест, проте він додавав засідателю Олімпу цього залу людяності. Підсу…
Opere di Wane_Porter
- Вогонь повільно згасав у пічці. Він кидав відблиски на кімнату,повільно змінюючи свій колір. Саме під його дією лиця чоловіків,котрі вмістились в м’яких антикварних кріслах,здавал…
- Я вважав, що нас на мить засліпить, або ж ми бодай опинимось в освітленні ззовні. Та нічого подібного не трапилось. Істина спурхнула з уст Йоганна: / - Не все те, що блистись здал…
- Що ми знаємо про те, що нас оточує? Абсолютно нічого. Що це за мертва бездонна пустка? Для чого ми ожили у її центрі? Хто ми, врешті решт, такі? / Я торкнувся холодного скла. Чи б…
- Я ніколи не мріяв стати космонавтом. Мене не приваблювали неосяжні простори та незбагненні світила. Усе це було далеким та неважливим. Вершиною моїх мрій протягом того короткого ж…
- Я прокинувся. Було темно. Світ тиснув на мене. В голові було пусто. Жодної думки. Врешті я підвівся. Щоб не впасти через слабкість, довелось обіруч схопитись за стінку моєї ложі.…
- Земля віддалялась. Ми вже минули мертвий Марс і наближались до окутаного вітрами Юпітера. Так далеко людина ще ніколи не ступала. Ми були першовідкривачами. Мов немовля, котре впе…
- Джеймс Абрахам Востер почувався прекрасно. Тут на висоті тисяча метрів над рівнем моря все було по-інакшому. Він ставав самим собою. / Там, унизу, його охоплював страх. Так,Джеймс…
- Чоловік-Фіґурка був виліплений з добірного тіста. Його тіло зверху було укрите шаром шоколадної глазурі,а боки щедро змащені яєчним жовтком. Чоловік-Фіґурка вважав себе особливим.…
Чоловік-Фіґурка
8 1 - Вогнища поглинали місто,як удав жертву. Неймовірні будинки,складені з велетенських брил,перетворились на звичайнісінькі руїни. Колись,дивовижні механізми,збудовані кращими майстра…
Падіння
9 - Грім розрізав передвечірню тишу. По небу потяглися довгі спалахи блискавки,котрі перетворювали кожну тінь в зловісного привида. Місто поволі втрачало барви,ховаючись під покрівлею…
Свіча плаче
9 4 - Самотньо стояв гайдамака посеред широкого поля. Карі очі втупились його в далину, де здіймався дим згарищ понад хатами. Та невидющий погляд вже не помічав того. Туга полинула в се…
- «Учені піймали душу» / Величезна вивіска гордо звисала над високим будинком. Яскраві букви виділялись на фоні безбарвного,сірого міста. Плакат приваблював незлічену кількість відв…
- Я не знаю чи падаю, чи то лечу. Але це неважливо. Політ – неймовірне відчуття. Страх та ейфорія водночас. / Мої брати летять разом зі мною. На жаль, ніщо невічне. Скоро мені прийд…
Крапля
5 1 - Кількість жителів королівства Нейр щодня зменшувалася. Ніякі оборонні споруди не допомагали. Та вони все ж боролися. Жорстокі атаки траплялися постійно. Ніхто їх не міг передбачит…
- Еллі одягнула курточку та берет. Схопила старенький пошарпаний ранець і закинула його за спину. Маленька дівчинка ходила в другий клас. Вона заглянула у дзеркало,причепурилася,а т…
Осінній букет
6 4 - День 1. / Я прокинувся. Навкруги темно. Знаю,що я під землею. Страху немає. Усе починається з землі… / День 3. / Скоро познайомлюсь з сонцем та небом. Відчуваю,що щодня росту. / Д…
Жага до життя
11 8 - Я йшов по вечірній набережній. Сутінки надавали їй якоїсь загадковості. Шум моря луною відбивався у моїх вухах. Пінисті хвилі бились об скелі ,як в’язні яким уже не судилось побач…
Музика душі
12 2 - Уявімо собі картину. Невеличке місто. Назвемо його Сіре місто. Це місто таке, як і усі інші-просте і не цікаве. Сіре. Навіть парк розваг не допомагає. Містом гуляє багато людей. У…
Сірий чоловічок
15 8 - Маленький Джонні сидів біля вікна і дивився як сніжинки падають на землю. Вікно потроху покривалось льодяним візерунком. Джонні було сумно. Він вирішив дочекатися св. Миколая. Але…
- Очі розплющились. / Я підвівся,невдоволено крикнувши сірим небесам. / Розім’явши м’язи,я шалено замахав крильми. / Земля віддаляється. Я лечу. / Якби це не повторювалось сотні раз…
Ворон
11 6
