Мапа для подорожнього

Що є мить? Що є ми? - Два маленьких протони у теорії вічності. Танцюй доки грає музика, усміхайся, пий енергію, ще твоя мить, твоя мить… … бо ось-ось і може… штори відкриються, свіже повітря зайде у кімнату, заснеш, а там вже й до небокраїв недалеко. Летіти крізь розчинене вікно. Сьогодні не буде діалогів, ніякого бруду, тому, що зараз наш час кружляти під саме небо, летіти у саму глибочінь небес, торкатись пелюстків і знову летіти. Мабуть ми два навіжених, які в минулому житті були вітром, а може ми і будемо вітром. Злиємось в одному танці і так кружлятимемо понад селами великими і малими, торкаючись до сердець , залітаючи в квартиру, вриваючись у танець, палахкотіти у ватрі. І лише у вечері ляжемо на спочинок біля стіп втомленого подорожнього. Огорнемо його серце і станемо мапою для нього. Як чудово летіти, а не падати. Як чудово, коли все вчасно, коли на все відвединий свій час. Як чудово жити! Як чудово, коли ти живеш мить. Як чудово, коли ти це збагнув ще не заснувши…