Poesia

Давай ніколи не гуглити вірші мертвих поетів, писатимемо їх самі або вкрадемо у когось. Віднині блукатимемо серед міських заметів, ранкових відлиг і зимовий подих зведе нас зранку на чай чи каву, відчутно палитиме наші ребра і я забуду посмішку лукаву, що бачила не раз, наче потребу. Слухала дуже спокійні мантри, підливала постійно твої квіти. Поки ти їздив у мандри, писала тобі вірші, щоби вбити.