Poesia

Не один день живемо і все-таки Не вважаєм своєю провиною, Що не знані нам правила етики. Тоді як нам ставати Людиною? Нами править закон піротехніки: Вибухаєм красою порожньою, Кожна магія - справа рук техніки. Дожились! Вже брехня є художньою. Ми не вірим, хоч байдуже слухаєм. Свій ефір так нікчемно займаємо. Мовчимо, хоч натомість не думаєм. І фантазії більше не маємо. Не один день живемо і все-таки Ми не знаєм, що за домовиною. Одне точно - нема там естетики, Одне пізно - ставати Людиною.