Vai al contenuto

LetteraturaPoesia

Весняне

Весняне
Повітря пахне майбутнім медом, Квітково-ніжним, як дотик вуст. Коли сади зацвітають під небом, Тоді я уже не журюсь. Все мине і все перемелеться, Жорна часу й не те перетруть, Гріє дерева біла метелиця. І ти зігрівайся і будь. Біле мереживо тіні на стелю- Цей давній таємний чарований знак Спитай мене ще, чи буду твоєю, Я знов відповім тобі «так».
квітень 2015. Броди)

Commenti