В одну точку

Незграбно смикнулась рука, облила кавою сорочку… Я тут сиджу з тобою, хоч відклала купу справ. Ти розпинаєшся, говориш, а я дивлюсь в одну точку, Здається, час завмер. Чи ти його заколисав? Помилково може здатись, що літаю десь далеко, Та я дивлюсь тобі в очі. Я ж завмерла саме там! Я в них бачу тільки ніжність, інші ж бачать небезпеку, Я в них бачу тільки казку, інші ж бачать сотні драм. Не питай, чи я сумую, бо в душі насправді свято, Про щастя не говорять, тому дивлюсь в одну точку. Мені так сильно хочеться тебе за руку взяти, Та лиш смикнулась рука, облила кавою сорочку…