Сутінь

Сутінь. Сон у місті вовчім. Спить ліхтар у шлунку ночі. Пропливають твої очі У калюжах синіх. Ти сидиш на підвіконні‚ А по небу скачуть коні І плюють в твої долоні Гірким часу плином. Розпустила білі коси. На щоках у тебе сльози. Заспівала безголосо Пісню про руїни. Спи. Заснули твої мрії‚ У душі твоїй лиш змії. Душить смуток. Без надії У чужій квартирі.