Прощальні акорди осені

Осінь мелодію на флейті виграє, Збігає десь у даль життя моє, Останній дощик залива шляхи, Давно вже в вирій ринули птахи. Удалині на нас очікують сніги, Вже від дощу розлились береги, Засохли айстри в мене під вікном, Навколо пахне мокрим бур’яном. Сріблинки снігу впали на шляхи, Пустились в танець смутку реп’яхи, Та встане сонце – і весна вернеться, А молодість мине – і слід зітреться. Цінуй, мій друже, молодість й весну, Живи, даруй їм пісню голосну, Прощальну оду осені співай, Плекай душі своєї "водограй".