Poesia

Я жила тобою й суботою, Малювала тебе уві сні, А тепер передам нотами, Що лунають в моїй голові. Накладались слова римами, І графіт у руках шумів, Ми не стали навіть кумирами, Але звук до вершин злетів. Ми зливались в однім погляді, Як багаття палали в такт, Не злічити навіть акордами, Той стихійний, природній факт. Зіштовхнувшись разом обіймами, Зустрічали світанок й день, Були справжніми, божевільними, У полоні любовних ідей.