Смак життя

Сховавшись щастя не знайдеш І не вкрадеш його в чужого. В красі,кохання не збагнеш Такого щирого й палкого. Так з сотні лиць не відбереш Друга єдиного якого, В біді лиш це ти пізнаєш, Життя поставивши на нього. Й батьків собі не підбереш Із роду славного панського Чого сам з часом наживеш Того й вартуєш ти небого. Тож сліз і ран не оминеш Шляху крутого і важкого. Та все ж в кінці ти раз ковтнеш Той смак життя,цього терпкого. (с) Андрій Петльований