В останній день кожної з наших розлук

В останній день кожної з наших розлук Мені здавалось, що завтра нічого не зміниться, Що ніч в склянці чаю шипить і прибоєм піниться Чи то від шуму в плацкарті, чи від холоду рук. В останній день кожної з наших розлук… Півроку чи рік з тих пір, як ми були реальними. Думки в голові поставали гіркими питаннями, Чи я тебе не придумала? Чи ти тут? В останній день кожної з наших розлук Я хвилювалась, мов перед першим побаченням, Та все це по суті зовсім втрачало значення, Коли ти зігрівав мої пальці теплом своїх рук.