Гіперактивний Зайчик

Десь колись в якісь країні Сонце світить, небо синє. У містечку Happy Story Жили-були казкові герої. Вчились вони у школі чарівній - Знання здобували,розумні ставали. Вчитель-Сова премудра була, Звіряток навчала і виховувала вона. У класі у неї розумнички навчались: Чемпіон-Вовчик відмінником був, Староста класу і всі олімпіади Відбувалися разом із ним. Ще була Мишка - проворне дівчисько, Крутилася трішки, базікала трішки – Та знала предмети добре вона, Допомагала іншим на перервах, (лиш трішки!) Їжачок наш повільний вчився не дуже, Але навчання йому було не байдуже ! Ще Білочка була, Лисичка, Ведмідь Та Зайчик проворний в’язався у слід. Цей Зайчик,ох Зайчик – Гіперактивним він був.. На уроках кричав, поговорити любив! Батьки вихвалялись: « Який він розумний ! », Нажаль поведінки його не помічали вони.. Урок за уроком усім заважає І сам того не помічає.. Та одного мальовничого, зимового дня Сова-учитель завдання їм дала: «Вивчіть віршик та розкажіть з почуттями! Не просто протарабаньте його, А з інтонацією продикламуйте!» І Зайчик з захопленням вивчив цей вірш, Спішить на урок, розказати спішить! Та ось його черга, він на середині класу стоїть, Це його шанс, він скористатись ним хоче. Він лиш починає.. Та що ж помічає?! Ніхто його слухати не бажає, Всі звірі шумлять, розмовляють вони. Зайчик не знає , що робити йому. Він так старався, вивчити гарно намагався І стало обідно йому.. Сова-премудра помітила це Та й каже до класу : « Усіх вас Зайчик сьогодні чемнесенько слухав, Давайте дамо шанс і йому!» Всі учні казкової школи З захопленням слухали бешкетника цього. Наш Зайчик не розчарував їх усіх..! Після виступу звірята аплодолували йому! Приємно було Гіперактивному Зайцю, Що слухали однокласники його. Та лиш після цього він зрозумів, Як некрасиво він раніше чинив!