Vai al contenuto

LetteraturaPoesia

Банальщина

Обійди і не смій подивиться! Не потрібен мені твій погляд, Бо зараз я зла, як тигриця І я ж зовсім не твоя доля. Твоя доля вже ходить з іншим І вдивляється в очі вірно. Мені знати не треба більше, Я не хочу бути покірна! Мені вистачить того, що досі Ти про неї мрієш щоночі, Пам'ятаєш її волосся, Спиш зі мною, а її хочеш. Ти не згадуєш жодним звуком Ваші зустрічі і зітхання, Я ж страждаю за ноутбуком І віршами пишу кохання, Плачу, спати не можу, мучусь І палю цигарок без міри, Я сповідуюся подрузі, Але це не вертає сили. Потребую я правди, болю! Я до цього готова, не думай, Я піду, бо ж ти не зі мною, Ти впиваєшся своїм сумом. Я благаю, скажи все прямо, Що тобі я не треба зовсім! Хай зальюся гіркими сльозами, Не помру, бо не вмерла досі...
свічак (08.04.2013(02.30)

Commenti