Розчинитись (непоєднуване)

Багато слів не треба - це осінній світ, перепеті́ї, а навпроти небо чисте. Потрохи свіжим буде твій вчорашній слід - то горобці-малі купаються у листі... У словниках усе написане до нас. Дороги встелено... Лишається відчути - одне для кожного і завше в перший раз без слів (я впевнена) ще можна щось збагнути. Так на секунду зупинитись на межі між тим, що мовою, мабуть, не поєднати... І розчинитись у довготривалім сні, щоб невагомість ця ніколи не кінчалась.