Надії пилинка

ЗдійнЯлась в повітря ледь зрима надії пилинка: Від подиху Долі - все далі і далі летить. Упала додолу сльоза, мов полИну краплинка; Душі не лишилось, що інше, як тільки - щемить. Спромінена Сонцем пилинка зронила свій прОблиск; Сльоза проросла диво-цвітом усміхнених мрій. Від щему в душі залишИвся лиш в пам"яті відтиск; Торкнулося світло надії до кінчиків вій.