Сонет

Ви залишились в невизначеному "Колись", Ви розчинились у Будня буденних буднях. Як наші долі "Тоді" міцно не сплелись, Так і сьогодні будується "Інше" наше майбутнє. Існують Два Всесвіти - різні й "Комусь" не чужі, Але "Ми" назавжди поставили крапки у реченнях. Заскляю я вікна в будинку "Себе", а у Вас - вітражі, Стають вони комом у горлі при моїх запереченнях. Отак й розійшлись кораблі у свої вояжі, А я компоную зі спогадів ці колажі...