Persona non grata

Згадай мене колись за надцять років, Із пам'яті не стерту до пуття, Уклинену, мов біль страшних пороків - Далеких апогеїв забуття. Ти корифеєм був моїм, та це не втрата, Бо ж альфа і омега то закон, Лишилась я персоною нон грата Й покинула твій ниций пантеон. А ти згадай мене невчасно, апріорі Й забудь одразу ж і, прошу, забудь! Я стану лише звуком у мінорі, Котрий до тебе роки донесуть.