Мої п’янкі далекі зорі

Мої п’янкі далекі зорі для вас залишуся любим. Хоча не бачу вас надворі Та все одно шукаю губи Б’ючи невидимий горіх Прокльони посилаючи на всі Чотири сторони і гріх Далеко. Я так любив о ті Солодко-ніжні твої Вуста, немов пекельні Жадані, ті вогні І очі сіро-скельні Мені спокою не дають Тебе хочу, посеред вод Де мавки нас зовуть У свій шалений хоровод Тебе із шатів золотих З крамниць Так вирвати хочу із них Твоїх темниць І обійняти, і у вуста так ніжно цілувати рахуючи до ста і промовляти – ти ти моя, моя солодка ніжна смерть любов, зима і тиша що леть-леть жевріє в темряві в моїй душі та навіть і в вісні моя слюда в тиші….