Корабель “Вікторія” тепер уже точно був приречений на загибель. Космічний шатл остаточно втратив керування. Чотири людини дивились в очі смерті. Чорна діра, котру вони були повинн…
Opere
Esposizione- моя шкаралупа занадто тісна вже для спо́кою. просто / не люблю розчинених навстіж дверей, тільки вікна. / вдихала на повні і зводила погляд угору. там – космос. / асфальт же внизу…
- Я вважав, що нас на мить засліпить, або ж ми бодай опинимось в освітленні ззовні. Та нічого подібного не трапилось. Істина спурхнула з уст Йоганна: / - Не все те, що блистись здал…
- Що ми знаємо про те, що нас оточує? Абсолютно нічого. Що це за мертва бездонна пустка? Для чого ми ожили у її центрі? Хто ми, врешті решт, такі? / Я торкнувся холодного скла. Чи б…
- Я ніколи не мріяв стати космонавтом. Мене не приваблювали неосяжні простори та незбагненні світила. Усе це було далеким та неважливим. Вершиною моїх мрій протягом того короткого ж…
- Я прокинувся. Було темно. Світ тиснув на мене. В голові було пусто. Жодної думки. Врешті я підвівся. Щоб не впасти через слабкість, довелось обіруч схопитись за стінку моєї ложі.…
- Земля віддалялась. Ми вже минули мертвий Марс і наближались до окутаного вітрами Юпітера. Так далеко людина ще ніколи не ступала. Ми були першовідкривачами. Мов немовля, котре впе…
- в глибоко-синьому космосі / добре видно зв’язки між нами / розтягнуті футболки / роздягнені тіла / гудять дроти між нашими містами / у ніч влітають гучно потяги / у вікнах сумують…
- Більш за все зараз мрію про тишу, / Щоб змогти розібратись у со́бі. / Я тоді все потрібне залишу, / А решту - розвію, як попіл. / Так хочеться часом набити / Рюкзак подорожній дум…
Тиша
Amster_Dama 3 4 
