

Melaverde
Лесятільки теплота серця може врятувати нас від великого холоду нашої епохи
Z nami od 15 maja 2010
- Zawód
- вивчати мови і культури
- Miejsce zamieszkania
- Відень, Австрія
O mnie
верхова їзда, вишивання, плетіння з бісеру, фотошоп, книжки, походи до старовинних замків, піаніно & бандура література (історичні романи & фантастика), музика, філософія, історія, мистецтво, кінематограф, містика, готика
Zdjęcia
Wszystkie zdjęcia i albumy




Золота осінь
3 2

Кусочок мрії
8 3
Вишитий клатч
8 3
Artykuły
WszystkieNotatki
WszystkieTablica
Dodał(a) pracę do ulubionych
Кількість жителів королівства Нейр щодня зменшувалася. Ніякі оборонні споруди не допомагали. Та вони все ж боролися. Жорстокі атаки траплялися постійно. Ніхто їх не міг передбачит…Dodał(a) pracę do ulubionych
Сонце сідало, холодно стало, / Дівчина в парку хлопця чекала. / Покірно чекала, аж руки замерзли, / Та в серці любов вирувала безмежна. / Навколо вже правила загадка-осінь. / В по…Dodał(a) pracę do ulubionych
Там дівчи́на плела косу, плела-заплітала, / Про свою дівочу долю сумно заспівала. / А ти навіть і не знаєш ні про що, юначе, / Як ночами її серце за тобою плаче. / Наче в ній схов…Dodał(a) pracę do ulubionych
Де ти тепер? / З ким сьогодні лягаєш до сну? / З ким завтра зустрінеш весну / Серед гір і озер? / Де ти тепер? / З ким сьогодні ділиш обід / Та з ким змінюєш світ, / Що майже поме…Dodał(a) pracę do ulubionych
Dodał(a) pracę do ulubionych
- Вітання

Dodał(a) pracę do ulubionych
Dodał(a) pracę do ulubionych
- Автор не я, але емоції дуже влучно передані. На щастя, не розгледіла через скло ту пику
Ухмилка Х@йла
Безпрецедентні заходи безпеки як для Відня. Мешканці міста перебувають у легкому шоці, оскільки таку кількість поліції та гвинтокрилів, піднятих у небо, вони бачили лише в американських бойовиках. Цікаво було спостерігати за офіціантами, які, скориставшись вільною хвилинкою в роботі й, піднявши голови з цікавістю розглядали ці ж згадані мною гвинтокрили. Слід віддати належне поліції Відня, яка б важлива особа до них не приїжджала, вони не перекривають рух більше, ніж на 1-2 хвилини (час проїзду кортежу).
Цього разу я побачила що означає знервована віденська поліція. Поліцейський заборонив переходити вулицю, почав щось викрикувати й махати руками (для спокійної Австрії – це вища міра паніки), далі швидко потяглися кортежі машин: австрійська поліція, дипмашини з рос. прапорцями ну й нарешті машина, яка нагадала мені легкову, в якій возять труни. Отже, вікна в цій машині-катафалку були ледь зашторені й я побачила того, кого оспівав увесь світ з приспівом «ла –ла –ла », й через кого стільки сліз пролилось в моїй Україні! Воно - ухмилялося! Я стояла на тротуарі першою скраю дороги, тому мені добре усе було видно. До кінця життя не зможу забути те почуття огиди й бридоти, що мене охопило. Тепер я знаю, що відчуває людина, коли бачить ху@ло вживу. Це така огидність й мерзенність, що навіть задавити його як таргана не хочеться, бо завелика була б честь. Це навіть не як зустріч з дідьком, бо до дідька є якась-то повага, принаймі, у фольклорі він описаний зі своєрідною традицією. Але ху@ло воно зникне з лиця землі, тому що земля не може носити таке виродження довго!




















