Село потопало в молочній піні ранішнього туману. Жовтобоке сонце всміхалось до Перуна пшеничним світлом, а старезний бог витяг із пазухи люльку з довгим цибухом й смачно затягнувс…
Prace
Ekspozycja- Після нічної пригоди Сем ніяк не могла відійти. Її весь час нудило і піднялась температура, тому мама залишила її вдома. Почувалася вона себе кепсько, але не від свого стану. У її…
- Вогонь повільно згасав у пічці. Він кидав відблиски на кімнату,повільно змінюючи свій колір. Саме під його дією лиця чоловіків,котрі вмістились в м’яких антикварних кріслах,здавал…
- Тепер, коли час для мене застиг, коли життя моє зупинилося, я можу нарешті озирнутися і зрозуміти, що все таки відбувається навколо. Що трапилося зі мною, що трапилося з державою,…
- Прийшла багряна, золота, простоволоса, припорошена сумом осінь. Вона прийшла нежданно. Непомітно вона вливалася в крони дерев, прикрашала мережаним павутинням чисте небо, підбавля…
- Аня вийшла з маршрутки. В руках – спортивна сумка, на плечах – темно-синій наплічник. Перед очима – вокзал. Як же ж довго вона чекала цієї поїздки! / На пероні стояти спокійно про…
- Розділ Перший. Заради тебе я готова на все. / Чому він запізнюється? Раніше вона за ним цього не спостерігала. Він навдивовижу пунктуальний і галантний. У наш час таких залишилось…
- Одного пізнього літнього ранку я сиділа на лавці біля Ратуші і чекала друга. На площі Ринок, як завжди, було багато цікавих пішоходів-туристів, які фотографували все підряд. У сук…
- Джеймс Абрахам Востер почувався прекрасно. Тут на висоті тисяча метрів над рівнем моря все було по-інакшому. Він ставав самим собою. / Там, унизу, його охоплював страх. Так,Джеймс…
- Повернувшись додому Леся вже встигла пожарити з овочами, куплену по дорозі додому, рибу, випрасувати Макарові сорочку на завтра, а чоловіка все не було. Він не так часто затримува…
- Бетонні блоки приховують від тебе дорогу, яка самотньо лягла спати посеред поля. Навкруги лиш тиша, розбавлена шумом вітру. Збирається на дощ, та хмари ще повністю не закутали неб…
- Мені потрібна жінка – жінка до кінчиків пальців та коренів волосся, жінка до червоного лаку на нігтях й фруктового "Тік-таку", до дивного тату внизу живота й топових італійських ж…
- Вогнища поглинали місто,як удав жертву. Неймовірні будинки,складені з велетенських брил,перетворились на звичайнісінькі руїни. Колись,дивовижні механізми,збудовані кращими майстра…
- Недільні дзвони мовчали, ти лежав у своєму ліжку, в цей момент думав про асфальт - тверду субстанцію, з якої як ти вважав складається твій мозок. Без пошкоджень він абсолютно цілі…
- Дышите на полную силу тем что творите, созревайте свою мечту как зернышко и пускайте в прорастание свои мысли для воплощения их в реальности. Ваша сила - в силе любви к людям, она…
- Сегодня такая тихая и темная ночь, во мраке сложно сориентироваться в собственной квартире. / И лишь шаги кота разбивают мрачную тишину и ускользают вдаль в полумраке комнат. / Из…
- Сонячне світло засліплює мої очі – я примружуюсь. Віє прохолодою. Ще кілька годин спека не даватиме про себе знати. / Восьма ранку… Усі інші діти мабуть іще сплять. Мої ноги звиса…
- Ба-бааах! Скоро доведеться викликати пожежників і гасити все це сміття, яке в моїй бідній голівонці, ( хвилинка співчуття ). Авжеж, ще б воно згоріло, до тла. Натомість воно негор…
- Насправді все дуже просто. Нам важко зрозуміти більшість речей, бо пірнаємо значно дальше ніж це потрібно і.. задихаємося, а та відповідь, яку ми шукаємо, ось вона, перед нами. Ал…
- Задихаючись.. / Від огидного запаху минулих подій. От-от ланцюг аналізу потягне мене за собою, на зустріч наслідкам. / Коли в голові хаос, а у очах сум. / Та й не можу назвати це…
- Кожний день - ніби поринаючи у сон. Туман. У голові, думках і в мені теж. Так хочеться вирватись з кайданів, створених суспільством, і полетіти. Бо, відчуваю, що задихнусь колись…
- Поряд з нашим світом, тим, що ми маємо змогу відчувати і сприймати, є світи недоступні нашим очам, і пісень тих інших світів наші вуха не зможуть почути ніколи. Але світи ті існую…
- Знаєте, буває в горах туман як туман, а є якєс таке нешєстє, шо може посеред білої днинки мряка така упасти, шо не видно куди ступати, то часто людина і заблудитиси може. А є такі…
- Робочий день добігав кінця…Я з нетерпінням поглядав на годинник, щоб швидше покинути цей задушливий кабінет, змінивши його на приємний осінній простір. Погода навіювала легкий сум…
