Пишу мов пензлем / з неба послані картини, / натхненні кожним днем / мої світлини... / Для когось це сміття, / та витре хтось повіки, / а це - моє життя, / я тут уся й навіки!
Я иду по жизни догорая / солнца свет уже меня пугает / и рассвет все катится к закату / вовсе не спешу уже куда-то... / Не мечтаю я, не строю планы / проплывает мимо жизнь в туман…