Птахи

Ти хилишся в прірву. Так стрімко і вперто. Чи твої інстинкти тебе збережуть? В тебе пам’ять коротка, а, може, вже й стерта, На відміну від мене. І в цьому вся суть. Тебе у польоті не зловлять птахи, За гілки не вчепишся, прірва – пуста. Давай зробим так, як колись дітлахи – Закриємо очі й рахуймо до ста. Ти лежатимеш вдома, а я прийду в гості, Буду слухати все, що болить тебе. Чесно. Очистись від бруду, і блуду, і злості, Тобі стане легше і прірва враз щезне.