Вірш

У пристрасті лише є тільки миті, Вона згора, немов старі дерева, Любов ж тривка, її роками не зломити, І не розіб'ється, як чарка кришталева. Бо пристрасть полум'я яке з'їдає, Воно лиш спалах з поночі і все, Любов з роками тільки стане раєм, І серця два у вічність віднесе. Любов палаючи освітлює дорогу, А в пристрасті на згарищі лиш дим, Любов два серця опечатує на довго, І пише вірші із чуттєвих рим. Й ніхто, й ніколи не зламає цю печать, Любов не просто мить у змаху вії, Я лиш скажу, хай пристрасті мовчать, Коли кохання мовлять буревії. © Ігор Кордис