Перейти до вмісту

ЛітератураВірш

Матерям,чиї сини на війні

Проводжає мати сина у дорогу І стежина в'ється просто від порогу. Син піде далеко,з шляху не зіб'ється Може,переможе,може не вернеться.... Матінко-голубко,лишенько з тобою Дітей твоїх від тебе забрано війною. Забрали на схід,на гарматне м'ясо Хай же катам нашим та не буде ласо. Черешня твоя всохне на городі, Опустить голову й соняшник у згоді, Загра трембіта сумно над горою: Народ сумує разом із тобою.
12.10.14 Львів

Коментарі